http://udpu.org.ua УДПУ новини ru-ru http://udpu.org.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=378 Для вступу подаються такі документи: Для вступу подаються такі документи: документ державного зразка про повну загальну середню освіту (документ про здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень), додаток до нього з оцінками – за особистим вибором оригінал або ксерокопію, завірену вузом або в установленому порядку; медичну довідку за формою 086-О (оригінал або ксерокопію, завірену вузом або в установленому порядку); ксерокопію трудової книжки (особи, які мають стаж роботи), завірену вузом або в установленому порядку (особи, які мають стаж роботи); 6 фотокарток розміром 3*4 см; 2 конверти з марками; сертифікати Українського центру оцінювання якості освіти з предметів, що виносяться на конкурс – за особистим вибором оригінал або ксерокопію, завірену вузом або в установленому порядку. Сертифікати, в яких знання абітурієнта оцінено нижче 124 балів за 100-бальною шкалою оцінювання знань, не приймаються. Паспорт (та ксерокопію 1, 2 та 11 сторінок), посвідчення про приписку до призовної дільниці (військовий квиток), копію свідоцтва про шлюб та документи, що дають право на пільги, вступник пред’являє особисто.   http://udpu.org.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=377 КАФЕДРА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА   Зав.кафедрою док.іст.наук Кривошея Володимир Володимирович Кімната:  222     На кафедрі працюють 12 викладачів, з них 2 доктори історичних наук, 1 кандидат історичних наук, 1 кандидат педагогічних наук. Персональний склад кафедри: Професорсько-викладацький 1. Зав.кафедри  Кривошея Володимир Володимирович, доктор історичних наук, професор.          2. Морозов Анатолій Георгійович, доктор історичних наук, професор. 3. Священко Зінаїда Василівна, кандидат історичних наук, доцент.          4. Горохівський Петро Іванович, кандидат педагогічних наук, доцент.          5. Горохівська Ярослава Михайлівна, викладач.          6. Сокирська Владилена Володимирівна, викладач.          7. Барвінок Ольга Володимирівна, викладач. 8. Кукуруза Жанна Борисівна, викладач. 9. Нестерчук Тетяна Олександрівна, викладач. 10. Ліжевський Володимир Анатолійович, викладач. 11. Олєйнічук Олексій Миколайович, викладач. 12. Карпенко Вікторія Валеріївна, викладач. Навчально-допоміжний 1.     Макаруха Наталка Федорівна, старший лаборант. 2.     Мельник Ніна Олександрівна, лаборант.   Основні дисципліни, викладання яких забезпечує кафедра: 1.     Історія слов’янських народів 2.     Історія стародавнього світу 3.     Історія середніх віків 4.     Археологія 5.     Історія первісного суспільства 6.     Методика викладання історії 7.     Нова історія Європи і Америки 8.     Новітня історія Європи і Америки 9.     Історія Росії 10.           Нова історія Азії і Африки 11.           Шкільний курс загальної історії та методика його викладання 12.           Історія Азії і Африки 13.           Методика викладання курсу „Людина і суспільство” 14.           Історія міжнародних відносин 15.           Історія південних і західних слов’ян ХХ століття 16.           Історія сучасного світу 17.           Допоміжні історичні дисципліни 18.           Історія Німеччини 19.           Історіографія всесвітньої історії 20.           Новітня історія Азії та Африки 21.           Державний лад країн світу 22.           Новітні досягнення сучасної історичної науки 23.           Методика викладання історії 24.           Методика викладання історичних дисциплін у вищій школі 25.           Адміністративне право України 26.           Трудове право України 27.           Екологічне право України 28.           Правознавство 29.           Основи права 30.           Основи правознавства 31.           Правознавство та основи конституційного права 32.           Теорія держави і права України 33.           Конституційне право України 34.           Кримінальне право України http://udpu.org.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=376 СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ВИКЛАДАЧІВ  КАФЕДРИ ТА МОЛОДШИХ СПІВРОБІТНИКІВ     Барвінок О.В. Горохівська Я.М. http://udpu.org.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=375 Сокирська В Сокирська В. В.   ·        СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII СТ. НА УМАНЩИНІ В КРАЄЗНАВЧИХ РОЗВІДКАХ Г.Ю. ХРАБАНА ·        РЕВОЛЮЦІЯ 1905 – 1907 РР. В КРАЄЗНАВЧИХ  ДОСЛІДЖЕННЯХ ГРИГОРІЯ ЮХИМОВИЧА ХРАБАНА ·        НАРОДНО-ВИЗВОЛЬНЕ ПОВСТАННЯ 1768 – 1769 РР. У НАУКОВІЙ КОНЦЕПЦІЇ Г. Ю. ХРАБАНА http://udpu.org.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=374 Священко З Священко З.В. ·         СОЦІАЛЬНА ПРИРОДА КОЗАЦТВА УМАНЩИНИ  (XV – СЕРЕДИНА XVIІ ст.) ·        Скіфо-сарматська доба в історії Уманщини ·         ОСОБЛИВОСТІ ПОЛЬСЬКОЇ КОЛОНІЗАЦІЇ НА УМАНЩИНІ ·         НАСЕЛЕННЯ УМАНЩИНИ В ДОБУ КИЇВСЬКОЇ РУСІ http://udpu.org.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=373 Кукуруза Ж Кукуруза Ж.Б.     http://udpu.org.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=372 Горохівський П Горохівський П.І.     http://udpu.org.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=371 Горохівська Я http://udpu.org.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=370 Барвінок О Барвінок О.В. ·        Прилуцька О. Шляхи проникнення масонства в Україну ·        Масонство на українських землях у XVIII ст.: погляд з XXI ст. ·        М.Ф.Біляшівський – один із перших дослідників трипільської культури на Уманщині ·        Основні етапи розвитку Уманського краєзнавчого музею ·        Прилуцька О. ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА УМАНЩИНІ       http://udpu.org.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=369 П.Горохівський, канд. пед. наук,доцент кафедри всесвітньої історії та правознавства   СХІДНОТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА НА ТЕРИТОРІЇ ІСТОРИЧНОЇ УМАНЩИНИ   Сучасна Черкащина з найдавніших часів була територією, на якій відбувалися важливі історичні процеси, в тому числі зародження і розвиток трипільської цивілізації. Саме тут на етапі В у 4300-3600 рр. до н.е. формується буго-дніпровський локальний варіант східнотрипільської культури, яка відзначалася високим рівнем матеріальної і духовної культури і започаткувала процес складання ознак давніх цивілізацій, а пізніше на етапі СІ тут виникають найбільші у світі і найскладніші за організацією поселення – гіганти (протоміста). Великий інтерес для дослідників на сучасному етапі становить саме східнотрипільська культура, тобто за офіційною версією, східний варіант трипільської культури [1, с.239]. Про її існування вже здогадувався В.Хвойка у кінці ХІХ ст., проте як самостійну культуру виділила у ряді своїх досліджень О.Цвек [2]. Східнотрипільська культура виникла як результат взаємодії неолітичних племен Подунав’я з буго-дністровською неолітичною культурою [3, с.282]. Розвивалася практично на своїй етнічній основі, підтримувала тісні зв’язки з навколишніми етносами, в тому числі і представниками західного ареалу Трипілля, але фактично була самобутньою. Про історію її виникнення, розвитку та її особливості писали В.Даниленко, Т.Мовша, О.Цвек, К.Черниш, С.Гусєв, І.Заєць та інші [4]. Вчені виділяють чотири локальні варіанти східнотрипільської культури: середньобузький, південнобузький, буго-дніпровський, дніпровський [5, с.29]. Розвиток пам’яток буго-дніпровського локального варіанту проходив в основному на території сучасної Черкащини (Монастирищенський, Христинівський, Уманський, Тальнівський, Маньківський, Корсунь-Шевченківський райони). Вивчення їх розпочалося ще у 1911 р. розкопками австрійського вченого М.Гімнера Пеніжківського поселення (Христинівщина) [6, с.10]. Згодом поселення краю досліджували М.Гупало, В.Петров, Д.Березовець. Величезну роботу по виявленню і локалізації пам’яток трипільської культури на території історичної Уманщини зробили Г.Храбан, В.Стефанович і О.Діденко [7, с.21]. У 60-90-х рр. ХХ ст. пам’ятки Східного Трипілля досліджувала О.Цвек. Продовжують досліджувати І.Лежух, Е.Овчинніков та інші. Рис.1. Схема розташування локальних варіантів східнотрипільської культури: 1 – пам’ятки дніпровського локального варіанту; 2 – пам’ятки буго-дніпровського варіанту; 3 – пам’ятки середньобузького варіанту; 4 – пам’ятки південнобузького локального варіанту; 5 – пам’ятки типу Володимирівка.   Розкопки проведені у ряді населених пунктів Черкащини (Зарубинці, Владиславчик, Богачівка, Красноставка, Гребля, Миропілля, Гарбузин, Онопріївка, Веселий Кут та ін.) дали можливість з’ясувати генетичну підоснову та дослідити процес становлення східнотрипільської культури у буго-дніпровському межиріччі [5, с.28]. Проте практично дослідженнями невеликої кількості вчених вичерпується вивчення східнотрипільської культури. Абсолютна більшість археологів досліджує пам’ятки західного варіанту культури, які, витіснивши східних трипільців, заселили Буго-Дніпровське межиріччя на етапі СІ і залишили після себе поселення – гіганти (протоміста): Тальянки, Доброводи, Майданецьке, Косенівка та ін. Крім того, за винятком монографії С.Гусєва „Трипільська культура середнього Побужжя рубежу IV-III тис. до н.е.” [8], фактично відсутні праці по дослідженню окремих регіональних варіантів східнотрипільської культури. Тому завданнями даної роботи є систематизувати вже опубліковані дані про цю культуру; визначити її місце в історії трипільської цивілізації; з’ясувати процес розвитку її локальних варіантів на території сучасної Черкащини. Східнотрипільська культура пройшла у своєму розвитку ряд етапів, кожному з яких відповідає певний тип пам’ятки: Зарубинці → Красноставка → Шкарівка → Веселий Кут → Миропілля → Гарбузин. За винятком Шкарівки (Білоцерківський район Київської області) всі пам’ятки знаходяться на території Черкащини. О.Цвек визначила групи пам’яток, які існували в регіоні, послідовно змінюючи один одну на ранньому, середньому і заключному етапі [2, с.41]:   Етап Група   1 2 3 4 5 6 Заключний Владиславчик Гордашівка Христинівка Бочкуріно Гарбузин Миропілля Пилипча Середній Копіювата Зюбриха Веселий Кут Онопрієвка Бугачівка II Шукайвода Ботвинівка Ліщинівка Дешки Миколаївка Шкарівка Ранній Зарубинці Лісове Бугачівка І Красноставка Гребля   Тараща   П’ять із них локалізувалися на території Черкащини. Ранній етап східнотрипільської культури репрезентує група пам’яток так званого Борисівського типу, до яких належать поселення Зарубинці, Красноставка, Гребля, Богачівка І. [9]. Поселення біля с.Зарубинці Монастирищенського району розташовані на березі р.Гірський Тікич. Займає площу біля 3 га. Житла наземні із заглибленою частиною, в якій розташовувалися господарські ями і вогнища. Підлога у цих житлах глинобитна. Керамічний комплекс утворюють три групи посуду (з заглибленим орнаментом, з канелюрами, кухонний посуд), які зберігають риси ранньотрипільської традиції орнаментування. Це стосується, зокрема і форм посуду (грибоподібні навершя покришок і так звані „біноклі”). У системі заглибленого орнаменту трапляються стрічки, візерунки у вигляді кіл, овалів, підковоподібних фігур, що супроводжувалися ямками, нанесеними за допомогою паличок – штампів. Найчастіше трапляється посуд з канелюрами на горловині та спіральною заглибленою орнаментацією на тулубі. Зберігаються також невеликі горщики, прикрашені вертикальними канелюрами в поєднанні з одним чи двома рядами зубчастого штампу. Заглиблений орнамент іноді заповнений білою пастою, а сама поверхня вкрита темно-червоною вохрою. Кухонний посуд представлений широкогорлими горшками із золощеною внутрішньою поверхнею і рустованою (недбало промазаною глиною) – зовнішньою. Орнамент доповнюється рельєфними соскоподібними виступами і наліпними розчленованими валиками. Глиняні статуетки також подібні до пластики Побужжя. Таким чином пам’ятки поселень типу Зарубинців містять ще багато рис раннього Трипілля (конструкція жител, топографія поселень, орнаментація посуду тощо).                                     Рис.2. Кераміка пам’яток типу Зарубинці Наступний етап розвитку Трипілля території сучасної Черкащини представлений пам’ятками типу Красноставки (Гребля, Лісове). Поселення розташовані на низьких мисах заболочених рік. Для них характерні більш досконалі прийоми домобудівництва (застосування складних глинобитних вимосток). Проте ще зустрічаються житла, подібні до пам’яток типу Зарубинців. Епонімне поселення біля с.Красноставка Маньківського району розташоване на невисокому мису, утвореному р.Рудою і її притоками і займає площу 5 га. Кераміка представлена такими ж групами посуду, але у іншому процентному співвідношенні. У групі із заглибленим орнаментом утверджується спірально-стрічкова орнаментація. Жолобки спірального орнаменту стають ширшими і більш округлими. Новим є поява орнаменту, нанесеного однією-двома тонкими лініями, доповненими круглими ямками. Появляються зміни і у формах посуду: більшого поширення набувають грушоподібні горщики і зерновики, які мають значно більші розміри, вінця замінюються круглим отвором, тулуб прикрашається спіральним орнаментом з кількох ліній. Сферичні покришки до горщиків змінюються конічними. Зменшується кількість посуду, прикрашеного канелюрами у поєднанні з зубчастим штампом. Появляються горщики з ямковим орнаментом, які мають рогоподібні наліпи, петлеподібні ручки, розташовані у два ряди. Аналогів у ранньому Трипіллі цей вид посуду немає. Але мають місце запозичення із тисаполгарської культури. Проявляють також впливи культури Гумельниця (чотиригранні посудини, кераміка, пофарбована після випалу вохрою) [10, с.34]. Серед керамічного комплексу поселення біля с.Гребля виявлено кераміку дніпро-донецької неолітичної