Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити адміністратору.Більше не показувати
НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ШЕВЧЕНКО І ГЕОГРАФІЯ»
Університет у соцмережах
Ми у ВконтактіМи у FacebookНаш TwitterКанал в YouTubeПідписка RSS

Інститути, факультети

Анонси
17.01
Майстер-клас для іноземних студентів «Зимова казка»
17 січня 2017р. на факультеті фізики, математики та інформатики (корпус №2, 318 ауд.) відбудеться майстер-клас із квілінгу для іноземних студентів «Зимова казка».
Майстер-клас для іноземних студентів «Зимова казка»
29.01
Всеукраїнський конкурс есе «Я – європеєць»
IV Всеукраїнський конкурс есе «Я – європеєць» проходить з вересня цього року до березня наступного. Його організовано відповідно до Плану спільних заходів Мінкультури та Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Серце до серця» на 2016-2021 роки спільно з Посольством Литовської Республіки в Україні. Конкурс покликаний розвивати в молоді активну життєву позицію, готовність брати участь у суспільному, культурному та міжнародному житті країни; формувати в молоді демократичні, європейські цінності, розуміння прав і свобод людини, високих соціальних, культурних, освітніх стандартів; підвищувати значимість ідеї єдності та дружби України і Литовської Республіки серед молодих учасників. Роботи учасників Конкурсу до 20 січня 2017 року слід надсилати на електронну адресу: yaevropeets@ukr.net. Підсумки завершального етапу Конкурсу підбиватимуть у березні 2017 року. За рішенням журі Конкурсу автори кращих робіт, за можливості, будуть запрошені до участі у міжнародній поїздці до Литовської Республіки в рамках культурного обміну у 2017 році. За додатковою інформацією можна звертатися до організаційного комітету за тел.: 044-501-01-15, 044-400-43-01.
Всеукраїнський конкурс есе «Я – європеєць»


Новини наших сайтів
18.01
Факультет мистецтв

Шановні абітурієнти! Кафедра хореографії та художньої культури (завідувач кафедри – професор, кандидат педагогічних наук, доцент Андрощук Людмила Михайлівна) факультету мистецтв Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини запрошує на навчання у 2017 році за освітньо-кваліфікаційними рівнями «Бака [...]
КАФЕДРА ХОРЕОГРАФІЇ ТА ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ ЗАПРОШУЄ НА НАВЧАННЯ
17.01
Інститут економіки та бізнес-освіти

Йордан, Йордан, вода студенька, Пречиста Діва воду брала, Своє Дитя напувала. Хрещення Господнє, свято Водохреща — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня. Народні назви свята — Йордан або  Водохреща.  Хрещення – дуже важливий де [...]
Свято Водохреща – останнє різдвяно-новорічне свято
17.01
Факультет дошкільної та спеціальної освіти
Оголошення!
17.01
Факультет дошкільної та спеціальної освіти
Оголошення
17.01
Факультет соціальної та психологічної освіти

Студентське життя…Шалене і безтурботне, веселе і незабутнє… Це перший крок у доросле життя, перша «5» в заліковій книжці, перший вдалий іспит, незабутні дні і безсонні ночі, нові знайомі, перші досягнення та перемоги, це перше кохання та перші сльози, це неймовірні емоції та незабутні враження та події. У кожного ці роки вкарб [...]
Рубрика «Випускники, якими ми пишаємось» Інтерв’ю з Вікторією Гулєвою
17.01
Студентський портал

«Студвей» відвідав HRToday JCI Youth Forum і знайшов експерта, який пояснив, чому під час кризи у студентів великі шанси отримати хорошу роботу і чи варто зациклюватися на її пошуку під час навчання. Олександра Говоруха, комерційний директор Ekonomika Communication Hub, поділилася секретами успішної кар’єри для молоді. Чому молодих беруть охочіш [...]
Студвей повідомляє: “Криза – час можливостей”
17.01
Факультет соціальної та психологічної освіти

Кожен факультет має випускників, якими пишається, про яких згадує з гордістю та хвилюванням. Особливо приємно, якщо вони залишають після себе гарні спогади у вигляді осередків активного студентського життя. Серед таких ініціативних та перспективних студентів була і Аліса Урбанська, про яку й піде мова сьогодні. Аліса з радіс [...]
Рубрика «Випускники, якими ми пишаємось». Інтерв’ю з Алісою Урбанською
17.01
Факультет фізики, математики та інформатики

  [...]
Вітаємо з Днем народження!!!
16.01
Науковий портал

Шановні викладачі, аспіранти та студенти! Запрошуємо бажаючих долучитися до групи, яка виїжджає на стажування до Латвії у провідний латвійський вищий навчальний заклад з готельного бізнесу HOTEL SCHOOL (м. Рига, Латвія) «Організація навчального процесу, програми та методи підготовки в HOTEL SCHOOL» ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ [...]
Запрошення на стажування в Латвію
16.01
Історичний факультет

На історичному факультеті відбувся захист робіт магістрантів заочної форми навчання. [...]
Захист магістерських робіт
16.01
Українсько-туркменський культурно-освітній центр

  Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року: український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», якому у майбутньому судилося стати національним, а згодом і державним гімном українського народу. 15 січня 1992 музична редакція Державного гімну була затвердже [...]
25 років із дня затвердження Верховною Радою України Державного гімну України
16.01
Історичний факультет

Гості – це завжди приємно і несподівано, особливо для людей поважного віку. Тому студенти історичного факультету вирішили завітати до Білоуса Василя Кузьмовича 1927 р. н. Він фронтовик, освітянин, боровся проти русифікації, політв’язень, громадський діяч. У 1995 р. отримав медаль «Хрест Архангела Гавриїла», а 1999 р. – нагороджений [...]
Нам є з кого брати приклад
16.01
Студентський портал

16 січня День пам’яті загиблих кіборгів , які загинули захищаючи ДАП. Всім Героям, хто вижив і всім хто загинув вічна слава, шана та пам’ять. [...]
Подвиг кіборгів – ми не забудемо
16.01
Факультет соціальної та психологічної освіти

Я, Згуладзе Вікторія Андріївна, проходила  практику в УДЦ « Молода гвардія», а саме у таборі «Зоряний». Будівля «Зоряного» була збудована у 1972 році. Перед корпусом встановлена скульптура «Зоряного хлопчика», яка є символом цього табору. Під час проходження практики я брала активну участь у створенні виховного середовища для [...]
ПРАКТИКА В УДЦ « МОЛОДА ГВАРДІЯ» – ЦЕ НОВИЙ ДОСВІД ВЗАЄМОДІЇ З ДІТЬМИ
16.01
Факультет мистецтв

Шановні абітурієнти! Кафедра інструментального виконавства (завідувач кафедри – професор, кандидат мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв України Бай Юрій Миколайович) факультету мистецтв Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини запрошує на навчання у 2017 році за освітньо-кваліфікаційним [...]
КАФЕДРА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ВИКОНАВСТВА ЗАПРОШУЄ НА НАВЧАННЯ




Актуальне відео


Пошук по сайту
Розширений пошук

НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ШЕВЧЕНКО І ГЕОГРАФІЯ»

12.03.2014

У рамках святкування 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка кафедрою географії і методики її навчання проведено науковий семінар «Шевченко і географія», який відбувся в конференц-залі Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань».

Учасниками наукового семінару «Шевченко і географія» розглянули надзвичайно широку тематику доповідей, презентацій, пов’язаних із життям Великого Кобзаря. У вступному слові завідувач кафедри географії та методики її навчання УДПУ, професор Оксана Браславська та директор державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань» Олександр Мельничук розповіли яке значення має постать Тарас Шевченко для сучасників. Щороку українці на своїй землі і в зарубіжжі відзначають річницю від дня народження великого сина України, геніального поета і художника Тараса Шевченка. Він для нас - апостол правди і свободи, нескорений борець за волю України.



Поет залишив своїм «живим і ненародженим землякам» важливі дороговкази, став виразником голосу поневоленого народу: «Возвеличу отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово». І це слово, сповнене біллю за рідну Матір-Україну, за її долю, сповнене синівською любов’ю аж до самопожертви, стало на той час і на всі часи надійним щитом нашого народу перед загарбниками нашої землі, які, як колись, так і тепер, в нових історичних умовах, з допомогою нових технічних засобів, зокрема інформаційних, замість збройних, намагаються зупинити процес національного самоусвідомлення нашого народу.

На семінарі із доповідями виступили доцент Олексій Ситник, який говорив про вшанування творчості Т.Г. Шевченка в Умані, доцент Ірина Кравцова висвітлювала тему «Україна у творах Т.Г. Шевченка», а фахівець зі станції юних туристів Яна Панасюк присвятила свій виступ темі «Батьківщина Шевченка - Черкащина – серце України».


Т.Г. Шевченко як поет і художник навіки зберігає образи рідного краю. Навчаючись в Академії мистецтв у Петербурзі він малює картини, котрі і сьогодні за своєю документальністю можуть слугувати для вивчення елементів українського національного одягу. Поїздки на Україну давали багатий матеріал для митця. Безпосереднє знання України, рідного краю дало можливість поету і художнику описувати події в своїх творах з граничною точністю, історично-просторовою правдивістю, географічно просторовою точністю. Не тільки малюнок, прозовий твір використав Шевченко в зображенні подій. Загалом, кожен твір, кожна поема - це не тільки історія, переказ чи легенда. Всі вони розвиваються на чіткому просторі, змальованому з точністю путівника. Про ці та інші прийоми творчості та епізоди із життя Тараса Шевченка, а в цілому про виховання любові до рідного краю засобами творчості Т.Г. Шевченка під час вивчення географії розповіли викладач Марина Кугай та студентка ІІІ курсу ПГФ Ірина Кирилюк.


Окрему і вкрай цікаву тему «Краєзнавча діяльність Т.Г. Шевченка» розробила і презентувала викладач Леся Запорожець. Дослідження науково-краєзнавчої діяльності та художньо-поетичної творчості Т. Г. Шевченка показало, що він все своє життя цікавився пам’ятками давнини, брав участь у їх науковому вивченні. Зроблені письменником описи історичних пам’яток в «Археологічних замітках», «Щоденнику» та багатьох художніх творах становлять значну цінність і ще далеко не повністю використані в історичній та археологічній науках.


«Т.Г. Шевченко в ономастиці Черкащини». Із науковою знахідкою на цю тему виступив кандидат педагогічних наук Андрій Максютов, котрий дослідив Шевченкіану за допомогою ономастики – розділу мовознавства, що вивчає власні назви. Це, зокрема, топоніми – назви географічних об’єктів, ергоніми – назви підприємств, установ, господарств, товариств тощо, ідіоніми – назви друкованих видань, фітоніми – назви природних об’єктів рослинного походження.


Про Т.Г. Шевченка географа-картографа-дослідника учасники семінару дізналися із роботи кандидата географічних наук Ірини Козинської. Шевченко був у складі експедиції відомого російського вченого О.І. Бутакова, яка досліджувала Аральське море. Експедиція тривала 56 днів, а її учасники, по суті, відкривали Аральське море. Рядовий Шевченко був включений до складу експедиції як художник, оскільки в той час за відсутності фотографій успіх її залежав від того, як вона була наочно оформлена.


«Т.Г. Шевченко – учасник Каратауської експедиції» - це тема дослідження кандидата географічних наук Ірини Козинської та студентки ІІІ курсу ПГФ Руслани Завадської. Під час цієї експедиції Шевченко створив серію малюнків аквареллю й олівцем. Значна частина їх має назви місцевостей, де проходила експедиція, та авторські порядкові номери, що відповідають порядковим номерам пунктів її маршруту. Розповідь вміло доповнювалась слайдами малюнків Шевченка - своєрідної історичної пам'ятки Мангишлаку.

Так само під керівництвом викладача Любові Безлатньої досліджувала тему «Т.Г. Шевченко і Кіровоградщина» й студентка ІІІ курсу ПГФ Юля Гулько.

«Сліди Т.Г. Шевченка на Кіровоградщині» вивчала студентка ІІІ курсу ПГФ Ганна Ладигіна На Кіровоградщині знайдено не один слід родичів Великого Кобзаря, він мав багато вірних друзів, знайомих, однодумців. Це ж можна сказати й про Придніпров’я. це окрема тема дослідження студентки ІІІ курсу ПГФ Ольги Каліновської. Усього біографи Тараса Шевченка встановили близько 200 міст і сіл, пов'язаних з перебуванням у них великого Кобзаря. Всюди, де довелося побувати Тарасу, живе пам'ять про нього. Живе вона і в степовому краї, куди доля в дитинстві закинула майбутнього поета. В кожному місті, районі, області є вулиці, навчальні заклади, названі іменем Кобзаря. Сільгосппідприємства носять його ім'я, створені музеї, встановлені пам'ятні знаки.



Широку презентацію «Пам’ятники Кобзарю в Україні та світі» підготувала студентка ІІІ курсу ПГФ Олена Городецька. Тарас Шевченко є одним з символів України і всіх українців світу. Тому там, де оселились українці, неодмінно з’являлися пам’ятники цьому видатному поету і художнику. Вони були і є символом українства. На сьогоднішній день налічується 1384 пам’ятники Тарасу Шевченку у світі: 1256 в Україні та 128 за кордоном – у 35-ти державах.

На семінарі вчитель географії Дана Паламарчук та учні 8 класу ЗОШ №1 м. Умань разом зі студентами IV курсу ПГФ Валентиною Петрук, Інною Алейніковою продемонстрували фрагмент уроку «Тарас Шевченко і географія», а вчителі Уманської ЗОШ №9 Наталія Латуринська та Уманської міської гімназії Тетяна Бевз репрезентували свою роботу «Т.Г. Шевченко і освіта».



Для майбутніх педагогів, їх професійного зростання та творчої самореалізації в професії Т.Г. Шевченко залишається невичерпним. Це ще раз підтвердив проведений кафедрою географії і методики її навчання науковий семінар «Шевченко і географія». Шевченко для свідомості українців — всесвіт. Ім’я Тараса Шевченка дорогоцінною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури, його мистецька спадщина стала надбанням усього передового людства.


Прес-центр УДПУ

Фото новини:НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ШЕВЧЕНКО І ГЕОГРАФІЯ»НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ШЕВЧЕНКО І ГЕОГРАФІЯ»НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ШЕВЧЕНКО І ГЕОГРАФІЯ»НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ШЕВЧЕНКО І ГЕОГРАФІЯ»НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ШЕВЧЕНКО І ГЕОГРАФІЯ»НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ШЕВЧЕНКО І ГЕОГРАФІЯ»НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ШЕВЧЕНКО І ГЕОГРАФІЯ»НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ШЕВЧЕНКО І ГЕОГРАФІЯ»НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ШЕВЧЕНКО І ГЕОГРАФІЯ»НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ШЕВЧЕНКО І ГЕОГРАФІЯ»НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ШЕВЧЕНКО І ГЕОГРАФІЯ»НАУКОВИЙ СЕМІНАР «ШЕВЧЕНКО І ГЕОГРАФІЯ»
Made by Vladyka, Wireless, Hunter
Powered by PHP-Fusion
Офіційний сайт Уманського державного педагогічного університету
імені Павла Тичини © 2009-2017
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити адміністратору.